Друга світова війна

Дру́га світова́ війна́ — наймасштабніша світова війна в історії людства. Почалася 1 вересня 1939 і тривала 2 194 дні^[1] до 2 вересня 1945, коли на борту лінкора «Міссурі» підписано капітуляцію Японської імперії перед союзними державами. Друга світова війна значно вплинула на долю людства. В ній брала участь 61 країна (80 % населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб у всьому світі. Загальні людські втрати досягли 50-55 млн осіб, з них загинуло на фронтах 27 млн.

Однак, число загальних втрат може становити і 65-70 млн осіб, оскільки згідно з розсекреченими даними Держплану СРСР, втрати Радянського Союзу у Другій світовій війні становили 41 мільйон 979 тисяч, а не 27 мільйонів, як вважали раніше.^[2]

Датою початку війни прийнято вважати 1 вересня 1939 року, коли Третій Рейх розпочав окупацію Польської Республіки, до якої 17 вересня долучився Радянський Союз. Велика Британія та Французька Республіка оголосили війну Третьому Рейху через два дні, що дозволяє вважати початком світової війни саме цю дату. Інші дати, що розглядаються деякими авторами як дати початку війни: початок японської інтервенції в Маньчжурію 13 вересня 1931, початок другої японсько-китайської війни 7 липня 1937 року та початок угорсько-української війни^[3] 14 березня 1939 року.

Причини

Питання про причини Другої світової війни залишається в історичній науці досить дискусійним і неоднозначним. Але більшість дослідників^{[джерело?]} виділяють такі основні причини:

• Версальсько-Вашингтонська система, що встановила «несправедливі», з погляду деяких країн, кордони (серед іншого — недостатнє врахування етнічного принципу) та систему економічних і політичних взаємин;
• фашистські та мілітаристські держави, а також ті, що програли війну, на чолі з Третім Рейхом, Королівством Італія і Японською імперією були невдоволені Версальською системою і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем Великої Британії, Французької Республіки, США і СРСР;
• пропаганда СРСР «світової революції» та практична діяльність у напрямку її підготовки (прийняття «Програми світової революції», спроби експорту революції);
• неефективність Ліги націй;
• загострення суперечностей між великими державами через глибоку економічну кризу;
• політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія, Французька Республіка та СРСР^[4] сподіваючись вгамувати їхні апетити.